01.02.2023
структура власності_бенефіціари 2023

Що змінилося в звітності про бенефіціарів в 2022 — 2023 році ?

Spread the love

 

Закон №2571 щодо вдосконалення регулювання кінцевої бенефіціарної власності та структури власності юросіб починає свою дію з 29 грудня 2022 року. Тож з цієї дати щорічного підтвердження знову немає. Йдеться про підтвердження відомостей про кінцевого бенефіціарного власника (КБВ) щороку починаючи з наступного року з дати державної реєстрації юрособи, протягом 14 календарних днів — ст. 17-1 вилучена із Закону про держреєстрацію.

Але подання інформації про КБВ у разі вчинення окремих реєстраційних дій залишається, проте запроваджуються поняття: відомості про КБВ, структура власності та інформація про КБВ та про структуру власності (п. 9-1 ч. 2 ст. 9 Закону про держреєстрацію). Також вносяться зміни щодо способів подання саме відомостей про КБВ. Але все за порядком.

 

Це важливо!

Законом №2571 визначено два способи подання інформації про КБВ, структуру власності та про зміни до них: у паперовій або електронній формі. Отже, очікуємо змін у «Дії».

 

КБВ та структура власності — відтепер за Законом про фінмоніторинг

Наразі ми говоримо про цілком правильні та логічні дії законотворців, які нарешті внесли зміни саме до Закону про фінмоніторинг, зокрема доповнили його новою статтею 5-1 щодо інформації про кінцевих бенефіціарних власників та структуру власності.

Саме цією нормою врегульовано питання щодо всіх, хто має мати та подавати (оновлювати) інформацію про КБВ та структуру власності. Нагадаємо, що на сьогодні перелік юросіб, які звільнені від подання таких відомостей до ЄДР, передбачено п. 9 ч. 2 ст. 9 Закону про держреєстрацію.

Як і раніше, юрособи й надалі подаватимуть інформацію про КБВ та структуру власності — у випадках, коли КБВ є.  Водночас запроваджується поняття «відсутність» КБВ — про це також потрібно буде подавати інформацію держреєстратору. І робити це слід як під час реєстрації новоствореної юрособи, так і в разі держреєстрації включення відомостей про юрособу до ЄДР, держреєстрації змін до відомостей про юрособу, що містяться в ЄДР.

 

Це цікаво!

Методологія визначення юрособою КБВ розробляється за результатами проведеного обговорення з громадськістю, затверджується КМУ та Нацбанком. Положення про форму та зміст структури власності юрособи та методологія визначення КБВ оприлюднюються на офіційному вебсайті органу, який їх затвердив.

 

Отже, юрособи зобов’язані підтримувати відомості про КБВ та структуру власності в актуальному стані та повідомляти держреєстратора про зміни протягом 30 робочих днів з дня їх виникнення.

Та й самі КБВ у разі виникнення змін у їхніх даних повинні повідомляти своїх юросіб про такі зміни протягом 5 р. д. з дати їх виникнення.

Для цього юрособа має надсилати запити таким КБВ — і лише відсутність відповіді на запит звільняє юрособу від відповідальності за неподання відомостей до ЄДР про зміни.

При цьому не сказано, як часто юрособі потрібно звертатися з такими запитами до своїх КБВ та яким чином збирати інформацію про КБВ для подання змін до ЄДР. Тож відповіді на ці запитання сподіваємося знайти у відповідних нормативних документах щодо КБВ, які затверджуватимуться та оновлюватимуться у зв’язку з набранням чинності Законом №2571. Очікуємо їх найближчим часом.

Також у разі виявлення юрособою неповноти, неточностей чи помилок у раніше поданих відомостях про КБВ та/або структуру власності виникає обов’язок оновити інформацію — не пізніше трьох робочих днів з дня їх виявлення.

 

Перелік юросіб, які не подають відомості про КБВ до ЄДР

Але, як і раніше, законодавець передбачив окремий перелік юросіб, яким не потрібно підтримувати інформацію про КБВ в ЄДР, збирати інформацію про КБВ, подавати запити та надсилати інформацію про КБВ держреєстратору. На таких юридичних осіб не поширюються вимоги статті 5-1 Закону про фінмоніторинг. Такий перелік наразі дещо ширший (ч. 8 ст. 5-1 Закону про фінмоніторинг).  Єдине запитання, яке у нас виникло: чи потрібно таким особам подавати інформацію держреєстратору про «відсутність» КБВ під час реєстрації чи внесення змін про таких юросіб до ЄДР? Сподіваємося на отримання вичерпних роз’яснень від Мін’юсту.

Кому не треба подавати інформацію про КБВ:

  • політичні партії, структурні утворення політичних партій;
  • професійні спілки, їх об’єднання, організації профспілок, передбачені статутом профспілок та їх об’єднань;
  • творчі спілки, місцеві осередки творчих спілок;
  • організації роботодавців, їх об’єднання;
  • адвокатські об’єднання, адвокатські бюро;
  • організації, що здійснюють професійне самоврядування у сфері нотаріату;
  • державні органи, органи місцевого самоврядування, їх асоціації;
  • публічні компанії (юрособи, створені у формі ПАТ, акції яких допущені до торгів принаймні на одній фондовій біржі (регульованому ринку) з переліку іноземних фондових бірж (регульованих ринків), який формується в порядку, визначеному КМУ, на які поширюються вимоги щодо розкриття інформації про кінцевих бенефіціарних власників, рівнозначні тим, що були прийняті Європейським Союзом);
  • державні та комунальні підприємства, установи, організації;
  • торгово-промислові палати;
  • державні пенсійні фонди;
  • житлово-будівельні кооперативи, дачні (дачно-будівельні) кооперативи, садівничі та гаражні (гаражно-будівельні) кооперативи (товариства), об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, асоціації власників житлових будинків, внесені до Реєстру неприбуткових установ;
  • сільськогосподарські кооперативи, сільськогосподарські кооперативні об’єднання, відокремлені структурні підрозділи зі статусом юрособи (крім відокремленого підрозділу іноземної неурядової організації).

 

Підтвердні документи про КБВ

Як і раніше, під час подання відомостей про КБВ юрособа подає:

1) структуру власності юрособи — проте після набрання чинності Законом №2571 (з 29 грудня) структуру слід подавати лише у разі, якщо в ЄДР немає такої актуальної інформації;

2) витяг, виписку чи інший документ із торговельного, банківського, судового реєстру тощо, що підтверджує реєстрацію юрособи-нерезидента у країні її місцезнаходження (якщо засновником юрособи є юрособа-нерезидент) — знову ж таки лише в разі, якщо в ЄДР немає такої актуальної інформації;

3) копію паспорта чи іншого документа, що підтверджує особу, — проте надалі подаватиметься копія документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство (підданство) особи-КБВ. Такий документ подається як нотаріально засвідчений або засвідчений КЕП особи, уповноваженої на подання документів для держреєстрації.  Звісно, якщо особа є громадянином України та має ID-картку, то копія такої картки не подається (просто зазначаємо у реєстраційній заяві номер ID-картки) — і знову ж таки це потрібно подавати лише у разі, якщо в ЄДР немає такої актуальної інформації.

 

Зверніть увагу!

Держреєстратор приймає копії документів, засвідчені нотаріально або із застосуванням засобів КЕП, не раніше ніж за 90 днів до дня подання їх для держреєстрації.

 

До сказаного додамо, що на сьогодні у п. 9 ч. 2 ст. 9 Закону про держреєстрацію передбачається, що під документом, який підтверджує особу, розуміють також паспорт громадянина України для виїзду за кордон, унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (УНЗР — за наявності).

Яку інформацію слід підтримувати в актуальному стані та про що слід надсилати запити до КБВ?

Ідеться про таку інформацію:

  • прізвище, ім’я, по батькові (за наявності);
  • дата народження;
  • країна громадянства (підданства), а в разі якщо КБВ-іноземець є громадянином (підданим) декількох країн, — усі країни його громадянства (підданства);
  • серія (за наявності) та номер документа (документів), що посвідчує особу та підтверджує громадянство (підданство);
  • місце проживання;
  • реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності);
  • повне найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код (для резидента) засновника юрособи, в якому ця особа є КБВ;
  • характер та міра (рівень, ступінь, частка) бенефіціарного володіння (вигоди, інтересу, впливу).

Про весь цей перелік і потрібно зазначати у запиті до юрособи-засновника чи до КБВ-фізособи — чи змінилися дані, чи вони в актуальному стані на конкретну дату.

У разі відсутності в юрособи КБВ, у т. ч. КБВ її засновника, якщо засновник — юрособа, вноситься позначка про зазначення у структурі власності юрособи обґрунтованої причини його відсутності.

У разі зміни КБВ юрособи державна реєстрація змін до відомостей про КБВ проводиться протягом 30 робочих днів з дня виникнення таких змін.

Увага! У певних випадках до ЄДР може бути внесено позначку про можливу недостовірність інформації про КБВ або структуру власності юрособи.

 

Розбіжності/недостовірність відомостей про КБВ та позначка про це в ЄДР

Відтепер до ЄДР вноситимуть також інформацію про:

  • виявлені розбіжності між відомостями про КБВ та структуру власності клієнта, зокрема про виявлення неповноти, неточностей чи помилок в інформації про КБВ або структуру власності, що містяться в ЄДР;
  • про визнання структури власності юрособи, державне регулювання та нагляд за діяльністю якої здійснює НБУ, непрозорою (прозорою). Наразі передбачено лише надсилання відповідного повідомлення держателю реєстру. Проте стосується воно лише підконтрольних Нацбанку установ: банків, фінансових та нефінансових установ. Водночас суб’єкт первинного фінмоніторингу зобов’язаний встановити високий ризик ділових відносин (фіноперації без встановлення ділових відносин), зокрема стосовно таких клієнтів, про яких з ЄДР вилучено інформацію про КБВ юрособи або внесено позначку про визнання Нацбанком структури власності юрособи непрозорою.

А ось щодо розбіжності даних, то суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний (п. 8-1 ч. 2 ст. 8 Закону про фінмоніторинг) повідомляти держателя ЄДР про виявлення розбіжностей між отриманими ним унаслідок належної перевірки та розміщеними в ЄДР відомостями про КБВ та структуру власності клієнта протягом 10 робочих днів з дня виявлення розбіжностей.  Утім, ця норма набере чинності не раніше, ніж Мін’юст та Держфінмоніторинг затвердять документ, яким буде встановлено порядок передачі держателем ЄДР інформації про суб’єкта первинного фінмоніторингу, який виявив розбіжності та передав їх.

 

Увага — розбіжності!

Під такими розбіжностями розуміють, зокрема, виявлені неповноту, неточності чи помилки в інформації про КБВ або про структуру власності такого клієнта, що міститься в ЄДР.

 

Надалі держатель ЄДР не пізніше десятого робочого дня місяця, наступного за місяцем, в якому йому передано інформацію про виявлені розбіжності, передає інформацію про такого суб’єкта первинного фінансового моніторингу та виявлені ним розбіжності (включаючи копії матеріалів, переданих держателю ЄДР) до спеціально уповноваженого органу у порядку, затвердженому Мін’юстом та Держфінмоніторингом.

І тут найцікавіше — відповідне повідомлення держателю реєстру, крім суб’єкта первинного фінмоніторингу, надсилається у разі виявлення розбіжностей також і органом державної влади, правоохоронним органом, іншою особою (якщо інформація стосується такої особи).

Зазначене повідомлення є підставою для внесення держреєстратором до ЄДР позначки про можливу недостовірність інформації про КБВ та/або структуру власності юрособи.

Які наслідки для юрособи матиме повідомлення про розбіжності? Така юрособа отримає письмове звернення від держреєстратора з вимогою надати пояснення щодо виявленої можливої недостовірності інформації про КБВ або структуру власності юрособи та підтвердити зазначені відомості.

І тут варто зрозуміти, що одними з перших інформацію про таку позначку в ЄДР отримають банки. Як вони діятимуть? Свою позицію щодо цього має сформулювати НБУ, проте не виключаємо, що до зняття відповідної позначки на таких осіб чекатимуть дзвінки, запити на подання додаткової інформації та інші дії від банків. Тож пояснювати такі розбіжності доведеться не лише держреєстратору, а й багатьом іншим особам. Наразі невідомо, як реагуватимуть на таку позначку в ЄДР нотаріуси під час оформлення прав власності на нерухоме майно, вчинення реєстраційних та інших нотаріальних дій щодо такої юрособи.

Порядок надання юрособою пояснень та документів для підтвердження зазначених відомостей, а також порядок їх розгляду встановлюються Мін’юстом.

Після отримання пояснень від юрособи та документів, наданих для підтвердження відомостей про кінцевого бенефіціарного власника та/або структуру власності юрособи, відбувається їх перевірка, яка розпочинається протягом 10 робочих днів з дня отримання пояснення та триватиме без зазначення строку у Законі про фінмоніторинг. Певно, такий строк буде визначено вже Мін’юстом. І під час перевірки держреєстратор залучатиме самих КБВ та вимагатиме від них також пояснень та документального підтвердження.

 

Це важливо!

Для здійснення перевірки інформації держреєстратор має право вимагати від фізосіб та юросіб не лише пояснень та копій документів, а й доступу до приміщень юрособи, оглядати речі та документи за місцезнаходженням юросіб. Тут відразу виникає кілька питань: територіальні та інші повноваження (особливо якщо КБВ — нерезидент), надання права на доступ до приміщень — для фізосіб це можливо лише за судовим рішенням (ст. 30 Конституції України), вирішення питання відмови від доступу та інші процедурні моменти. Причому всі ці питання мають бути врегульовані законом, а не підзаконним актом!

 

За результатами перевірки позначка буде знята. Критичний строк подання пояснень та документів юрособою — 30 робочих днів. Якщо не встигаєте, держреєстратор має вилучити з ЄДР інформацію про КБВ, і юрособа, яка має таку позначку, автоматично перетворюється на клієнта з високим ризиком ділових відносин (фіноперацій без встановлення ділових відносин).

 

Коли не подають відомості про КБВ та структуру власності

Не подається структура власності у разі вчинення таких реєстраційних дій:

1) перехід ТОВ на модельний статут та навпаки — з модельного на статут власної редакції;

2) припинення юрособи внаслідок реорганізації;

3) у разі створення відокремленого підрозділу (філії, представництва) та його припинення, внесення змін до відомостей про відокремлений підрозділ, що містяться в ЄДР.

Крім того, відтепер для державної реєстрації змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників ТОВ/ТДВ справжність підписів нотаріально засвідчується з використанням нотаріальних бланків лише на таких документах, як:

а) рішення загальних зборів учасників (рішення єдиного учасника) ТОВ/ТДВ про визначення розміру статутного капіталу та розмірів часток учасників;

б) рішення загальних зборів учасників ТОВ/ТДВ про виключення учасника з товариства.

У разі державної реєстрації змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників ТОВ/ТДВ подають лише структуру власності.

При цьому зміна до відомостей про склад учасників товариства, а також його КБВ може здійснюватися на підставі повідомлення про виявлення розбіжностей за результатами перевірки розміщених в ЄДР відомостей про КБВ та структуру власності клієнта (зокрема, про виявлення неповноти, неточності чи помилок в інформації про кінцевого бенефіціарного власника або структуру власності, що міститься в Єдиному державному реєстрі).

 

Зверніть увагу!

Реєстратор відмовляє у вчиненні реєстраційної дії, якщо заяву про держреєстрацію створення юрособи, держреєстрацію включення відомостей про юрособу до ЄДР, держреєстрацію змін до відомостей про юрособу, що містяться в ЄДР, подано із зазначенням КБВ, який на день подання заяви згідно з відомостями реєстрів помер.

 

Відповідальність

Коментований Закон №2571 передбачає застосування штрафу в розмірі від 17 тис. до 34 тис. грн на юрособу за такі порушення, як (п. 4 ст. 35 Закону про держреєстрацію):

— внесення особами, уповноваженими на вчинення дій, спрямованих на державну реєстрацію створення юрособи або зміну учасників юрособи, до документів, що подаються для такої держреєстрації, завідомо неправдивих відомостей про КБВ або про його відсутність;

— неподання або несвоєчасне подання особами, уповноваженими діяти від імені юрособи, реєстратору інформації про КБВ або про його відсутність;

— ненадання юрособами-резидентами, які є засновниками (учасниками) юросіб, та фізособами-резидентами, які є засновниками (учасниками) юросіб та/або здійснюють вирішальний вплив на їхню діяльність, на запит юросіб інформації, необхідної для подання інформації про КБВ або її актуалізації в ЄДР та структуру власності юрособи.

Притягує осіб до відповідальності за наведені порушення Мін’юст. Порядок притягнення юросіб до відповідальності та порядок визначення розмірів штрафів за такі дії встановлюються Мін’юстом.

 

Нові строки подання інформації про КБВ               

Нагадаємо, що всі юрособи, які були зареєстровані до 28.04.2020 р. (дата набрання чинності Законом про фінмоніторинг), повинні були подати інформацію про КБВ та структуру власності до 11.07.2022 р.

Проте Закон №2571 кардинально змінює цю дату, адже відтепер строк подання інформації про КБВ та структуру власності прив’язаний до нормативних документів, якими буде затверджено Мін’юстом та Держфінмоніторингом положення про форму та зміст структури власності і методологію визначення юридичною особою КБВ. І цей строк подання обчислюється 6 місяцями з дати набрання чинності цими нормативними документами, але не раніше 90 днів з дня припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Причому це стосується тих юросіб, які зареєстровані до дати набрання чинності цими нормативними документами. Якщо після цієї дати юрособа виявляє неповноту відомостей, неточності чи помилки у поданих даних про КБВ чи у структурі власності, вона має шанс повторно подати виправлення, але в межах наданих шести місяців.

Наостанок зазначимо, що нотаріуси, адвокати та аудитори/суб’єкти аудиторської діяльності не несуть жодної відповідальності, якщо виконуватимуть вимоги Закону про фінмоніторинг та подаватимуть інформацію про розбіжності у відомостях про КБВ та структурі власності держателю ЄДР, і це не вважається порушенням нотаріальної, адвокатської таємниці та професійної таємниці аудитора.

 

За матіалами газети «Дебет-Кредит»

Добавить комментарий

Adblock
detector