Spread the love

Науково-практичний коментар Кодексу України про адміністративні правопорушення

Стаття 172-20. Розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів

Розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов’язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об’єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп’яніння, або виконання ними обов’язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп’яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння —

тягнуть за собою накладення штрафу від ста до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк до семи діб.

Участь начальників (командирів) та інших керівників у розпиванні з підлеглими військовослужбовцями, а також військовозобов’язаними та резервістами під час проходження зборів алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів під час виконання ними обов’язків військової служби, або невжиття ними заходів для відсторонення від обов’язків військової служби осіб, які перебувають у нетверезому стані, стані наркотичного чи іншого сп’яніння, або приховування випадків розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів, появи на території військової частини в нетверезому стані, стані наркотичного чи іншого сп’яніння підлеглих військовослужбовців, а також військовозобов’язаних та резервістів під час проходження зборів —

тягнуть за собою накладення штрафу від п’ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк до десяти діб.

Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду, —

тягнуть за собою накладення штрафу від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк від десяти до п’ятнадцяти діб.

{Стаття 172-20 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2839-IX від 13.12.2022}

{Кодекс доповнено главою 13-Б згідно із Законом № 158-VIII від 05.02.2015; в редакції Закону № 1952-VIII від 16.03.2017}

Коментар до ст. 172-20 Кодексу про адміністративні правопорушення України

Об’єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері військової дисципліни.

Об’єктивна сторона правопорушення, передбаченого коментованою статтею, полягає у розпиванні пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв військовослужбовцями, військовозобов’язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об’єктів або виконання ними обов’язків військової служби в нетверезому стані, а також в участі начальників (командирів) та інших керівників у розпиванні з підлеглими їм військовослужбовцями, військовозобов’язаними та резервістами під час проходження зборів пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв під час виконання ними обов’язків військової служби або невжиття ними заходів щодо відсторонення від обов’язків військової служби осіб, які перебувають у нетверезому стані, або приховування ними випадків розпивання пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв чи появи на військовій службі в нетверезому стані підлеглих їм військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів під час проходження зборів.

Об’єктивна сторона діяння полягає виключно в активних діях з вживання спиртних напоїв.

Протиправним є розпивання будь-яких спиртних напоїв: пива (крім безалкогольного), горілки, коньяку, вин, самогону чи інших алкогольних напоїв домашнього виготовлення.

Що стосується розпивання одеколонів, лосьйонів, політури та інших одурманюючих рідин на спиртовій основі, то такі дії також слід розцінювати як адміністративне правопорушення.

Досягнення стану алкогольного сп’яніння є не обов’язковим, оскільки достатньо одного факту їх розпивання.

Сутність поняття «розпивання» охоплює не тільки сам факт вживання спиртного напою, але й дії, що передують йому (наприклад, розливання спиртного напою в стакани).

Іншим видом дій, які утворюють об’єктивну сторону цього правопорушення, є поява військовослужбовця у нетверезому стані, під яким необхідно розуміти:

поведінку особи у стані сп’яніння, яка явно порушує загальновизнані норми (непристойні висловлювання або жести, грубі вигуки, нав’язливе ставлення до інших тощо);
коли порушник має непристойний зовнішній вигляд, що викликає відразу (брудний, мокрий, розстебнутий одяг тощо);
через сп’яніння особа повністю чи значною мірою втратила орієнтування (безцільно стоїть чи безцільно пересувається з місця на місце, у неї порушена координація рухів, звідси – нестійкість, хитка хода);
п’яний повністю безпорадний (у непритомному стані). До того ж не має значення вид ужитого напою, що містив алкогольну складову (це може бути пиво або інший слабоалкогольний напій), які не віднесені до спиртних напоїв.

Коментар 2:

Особливий період

У зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено воєнний стан з 24 лютого 2022 року.

А з моменту прийняття Президентом України Указу від 24.02.2022 №69/2022 «Про загальну мобілізацію» в Україні настав особливий період і Збройні Сили України переведені на функціонування в умовах особливого періоду.

Відповідно до Закону України про затвердження Указу Президента України «Про часткову мобілізацію», статті 1 Закону України «Про оборону України», особливий період – період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій, та відповідно до статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період – період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов’язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Військове адміністративне правопорушення (ч. 3 ст. 172-20 КУпАП)

Відповідно, законодавство передбачає спеціальну відповідальність за правопорушення, які вчиняються в умовах особливого періоду, зокрема у воєнний час. В тому числі за правопорушення, що вчиняються військовослужбовцями.

Так, частина третя ст. 172-20 КУпАП передбачає відповідальність військовослужбовця за військове адміністративне правопорушення, вчинене в умовах особливого періоду.

Відповідно до диспоциції ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, адміністративним правопорушенням вважається:

розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв;
або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів;

що вчиняється:

військовослужбовцями;
військовозобов`язаними;
та резервістами;

під час:

проходження зборів на території військових частин, військових об`єктів;
або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння;
або виконання ними обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння;
а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння;

вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.

Перше, що потрібно знати, що відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби, зокрема у разі якщо вони перебувають на території військової частини (в тому числі, які тимчасово змінили місце дислокації).

Також потрібно розуміти, що відмовляючись від проходження медичного огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, військовослужбовець, військовозобов`язаний чи резервіст вже вчиняє військове адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, та відповідно несе відповідальність за відмову від проходження огляду. Яка за санкцією статті прирівнюється до відповідальності у разі перебування осіб у вказаних станах сп’яніння.

Тобто можна сказати, що відмовляючись від огляду особа визнає правопорушення, яке їй інкримінують.

Згідно Інструкції «Про порядок оформлення і складання матеріалів про військові адміністративні правопорушення, передбачені статтею 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення» у разі виявлення факту або виникнення підозри у розпиванні алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вживанні наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцем на території місця проходження військової служби, військових об`єктів, або появи військовослужбовця на території місця проходження військової служби, військових об`єктів у нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, або виконання військовослужбовцем обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння для підтвердження ознак військового адміністративного правопорушення (стаття 172-20 КУпАП) такого військовослужбовця направляють до закладу охорони здоров`я на підставі письмового направлення військовослужбовця на огляд з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння уповноваженої посадової особи.

Військовослужбовець направляється до закладу охорони здоров`я з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння у супроводі військовослужбовців підрозділу власної безпеки СЗРУ.

У разі відмови військовослужбовця від направлення до закладу охорони здоров`я з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння уповноважена посадова особа робить про це відповідний запис у протоколі та засвідчує факт відмови своїм підписом і підписами двох свідків.

Інші обов’язки військовослужбовців

Згідно зі ст.ст. 9, 11, 13, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, на військовослужбовців покладений обов`язок свято та непорушно додержуватися Конституції України та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, сумлінно вивчати військову справу, зразково виконувати свої службові обов`язки, бути готовим до виконання завдань, пов`язаних із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, бути хоробрим і дисциплінованим, не допускати негідних вчинків і стримувати від них інших військовослужбовців, додержуватися вимог безпеки, вживати заходів до запобіганню захворюванню, травматизму, повсякденно підвищувати фізичну загартованість і тренованість, утримуватися від шкідливих звичок.

Окрім того, відповідно до ст. 241 Статуту внутрішньої служби ЗСУ, кожний військовослужбовець повинен піклуватися про збереження свого здоров’я, не приховувати хвороб, суворо додержуватися правил особистої, громадської гігієни та утримуватися від шкідливих звичок (куріння і вживання алкоголю).

Відповідальність

Санкція частини 3 статті 172-20 КУпАП передбачає відповідальність у виді штрафу у розмірі від двохсот п’ятнадцяти до двохсот вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на користь держави. А саме в сумі від 3655 грн. до 4760 грн.

Або арешт з утриманням на гауптвахті на строк від семи до десяти діб.

Що потрібно знати? Згідно ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови – не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу, витрати на облік зазначених правопорушень.

Це означає, що у разі несплати штрафу в установлений законом строк, і у разі виконання постанови про накладення штрафу в примусовому порядку, розмір штрафу, який потрібно сплатити, становитиме від 7310 грн. (3655 грн. х 2) до 9520 грн. (4760 грн. х 2).

Тобто, до розміру штрафу, що визначений судом і зазначений у постанові про стягнення штрафу, застосується подвійний коефіцієнт.

Докази

Вина у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП підтверджується, зокрема такими доказами:

протоколом про адміністративне затримання;
протоколом про військове адміністративне правопорушення;
протоколом про адміністративне правопорушення;
актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу;
відповідною довідкою медичного закладу, в якій зазначено, що особа перебуває в наркотичному сп’янінні;
висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;
письмовими поясненнями особи;
поясненнями свідків, які підтверджують факт відмови від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння.

Окрім того, суди беруть до уваги витяги з наказів командирів військових частин (по стройовій частині) про зарахування осіб до списків особового складу частини, документи, які посвідчують особу військовослужбовця, резервіста. Зокрема копію військового квитка.

Також трапляються випадки, коли на підтвердження перебування осіб в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння представники військових частин надають акт щодо візуального медичного огляду. Згідно якого начальник медичного пункту допускає (робить висновок-припущення), що певна особа знаходиться в стані сп`яніння.

Однак суди надаючи оцінку таким актам, сприймають їх критично. Бо вони не є категоричним та достовірним доказом того, що особа вчинила адміністративне правопорушення.

Оскільки вони містять лише припущення щодо перебування особи в стані сп`яніння. Так як висновок робиться на підставі візуального огляду особи.

І в тих випадках, коли будь-яких інших доказів, які б надавали можливість достовірно стверджувати про вчинення особою інкримінованого їй адміністративного правопорушення, матеріали справи не містять, а також відсутня пропозиція пройти огляд на стан сп’яніння, та відмова від такого проходження, – то суди не притягують таких осіб до адміністративної відповідальності.

Так, згідно зі ст. 62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. За змістом цієї норми на особу не може бути покладений і обов`язок доводити свою невинуватість у вчиненні адміністративного правопорушення.

Конституційний Суд України у рішенні від 26 лютого 2019 року № 1-р/2019 у справі зазначив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип «in dubio pro reo», згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов`язок доведення вини особи покладається на державу.

У відповідності до стандарту доказування «поза розумним сумнівом» (рішення у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства»), який застосовується при оцінці доказів, докази можуть «випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення у справі «Коробов проти України»).

Тож, провадження у справах про військове адміністративне правопорушення в таких випадках закривають у зв`язку з відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.