Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України

Стаття 301. Ввезення, виготовлення, збут і розповсюдження порнографічних предметів

1. Ввезення в Україну творів, зображень або інших предметів порнографічного характеру з метою збуту чи розповсюдження або їх виготовлення, зберігання, перевезення чи інше переміщення з тією самою метою, або їх збут чи розповсюдження, а також примушування до участі в їх створенні —

• караються штрафом від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.

2. Ті самі дії, вчинені щодо кіно- та відеопродукції, комп’ютерних програм порнографічного характеру, а також збут неповнолітнім чи розповсюдження серед них творів, зображень або інших предметів порнографічного характеру, —

• караються штрафом від двох тисяч до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до п’яти років, або позбавленням волі на той самий строк.

3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або з отриманням доходу у великому розмірі, —

• караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

{Частину четверту статті 301 виключено на підставі Закону № 1256-IX від 18.02.2021}

{Частину п’яту статті 301 виключено на підставі Закону № 1256-IX від 18.02.2021}

Примітка. Для цілей статей 301 та 301-1 цього Кодексу отримання доходу у великому розмірі має місце, коли його сума у двісті і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

{Стаття 301 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1520-VI від 11.06.2009, № 1819-VI від 20.01.2010, № 770-VIII від 10.11.2015, № 2617-VIII від 22.11.2018, № 1256-IX від 18.02.2021}

Коментар до ст. 301 Кримінального кодексу України

1. Правову основу визначення творів, зображень або інших предметів предметами порнографічного характеру та заборони вчинювати дії, що вказані у ст.301, складають: Женевська Міжнародна конвенція про боротьбу з обігом порнографічних видань і торгівлю ними (1923 р.), Закони України “Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні” від 16 листопада 1992 р., “Про телебачення і радіомовлення” від 21 грудня 1993 р., “Про авторське право і суміжні права” від 23 грудня 1993 р., “Про видавничу справу” від 5 червня 1997 р., “Про захист суспільної моралі” від 20 листопада 2003 р.; Указ Президента України “Основні напрямки розвитку духовності, захисту моралі та формування здорового способу життя громадян України” від 27 квітня 1999 р. № 456/99; Інструктивний лист щодо вимог державного регулювання розповсюдження (прокату) кіно- і відеофільмів, затверджений спільним наказом Міністерства культури і освіти України.

2. Суспільна небезпечність дій, визначених у ст.301, полягає в тому, що їх вчинення з використанням специфічного предмета злочину – порнографії завдає суттєвої шкоди статевій моралі, згубно впливає на уяву людей, особливо молоді, на інтимні стосунки між ними, призводить до розпаду сімей, в ряді випадків є способом незаконного збагачення та сприяє міжнародній злочинності.

Об’єктом злочину є суспільна мораль – система етичних норм, правил поведінки, що склалася в суспільстві на основі традиційних духовних і культурних цінностей, уявлень про добро, честь, гідність, громадський обов’язок, совість, справедливість.

Порнографія – вульгарно-натуралістична, цинічна, непристойна фіксація статевих актів, самоцільна спеціальна демонстрація геніталій, антиетичних сцен статевого акту, сексуальних збочень, зарисовок з натури, які не відповідають моральним критеріям, ображають честь і гідність людини, спонукають до негідних інстинктів, предмети, в яких натуралізовано відтворено статевий акт у всіх фізіологічних подробицях з метою сексуального збудження.

3. Предметом злочину є твори, зображення або інші предмети (продукція) порнографічного характеру.

Твори – це прозові, віршовані та інші носії порнографічної інформації – як у друкованому, машинописному, так і в іншому вигляді. Продукція порнографічного характеру – будь-які матеріальні об’єкти, предмети, друкована, аудіо-, відеопродукція, в тому числі реклама, повідомлення та матеріали, продукція засобів масової інформації, електронних засобів масової інформації, змістом яких є детальне зображення анатомічних чи фізіологічних деталей сексуальних дій чи які містять інформацію порнографічного характеру.

Зображення – відтворення дій, вчинків людей, їх статевих органів, що мають інтимний характер, на певних носіях інформації (фотокартках, малюнках тощо), пристосованих виключно для візуального (зорового) сприйняття людиною. Інші предмети порнографічного характеру – це макети статевих органів, композиції статевих актів тощо.

Не будуть предметом злочину:

– продукція еротичного характеру – будь-які матеріальні об’єкти, предмети, друкована, аудіо-, відеопродукція, в тому числі реклама, повідомлення та матеріали, продукція засобів масової інформації, електронних засобів масової інформації, що містять інформацію, яка має за мету досягнення естетичного ефекту, зорієнтована на доросле населення і не збуджує в аудиторії низькі інстинкти, не є образливою;

– продукція сексуального характеру – будь-які матеріальні об’єкти, предмети, друкована, аудіо-, відеопродукція, в тому числі реклама, повідомлення та матеріали, продукція засобів масової інформації, електронних засобів масової інформації, призначені для задоволення сексуальних потреб людини;

– документальні матеріали, художні твори літератури, мистецтва та культури, які визнані класичним чи світовим мистецтвом, наукові, науково-популярні, публіцистичні, освітні матеріали з питань статі й сексу та вироби сексуального характеру медичного призначення.

Для визнання твору, зображення такими, що мають порнографічний характер, обов’язково враховується думка фахівців (мистецтвознавців, психологів, сексопатологів та ін.), для чого проводиться відповідна експертиза щодо розмежування еротики і грубого натуралізму; останній і визначає порнографію.

4. Об’єктивну сторону юридичного складу злочину, передбаченого ст.301, утворюють активні дії у формах, визначених у диспозиції статті.

Ввезення в Україну – це фактичне переміщення будь-яким способом через митний (державний) кордон України (ст.15 Митного кодексу України) предметів злочину, тобто творів порнографічного характеру, з території іншої країни, з метою збуту чи розповсюдження.

У разі наявності всіх ознак юридичного складу контрабанди (ст.201) вчинене кваліфікується за сукупністю злочинів (ст.301 та 201).

Виготовлення творів, зображень або інших предметів порнографічного характеру полягає як в їх авторському створенні, так і в технічному відтворенні (тиражуванні) аудіо-, відеозаписів, фото чи ксерокопіювання тощо, з метою збуту чи розповсюдження.

Зберігання – це володіння предметами злочину, що знаходяться у винуватої особи, яка забезпечує їх цілісність як у своєму помешканні, так і на робочому місці, у схованці чи в іншому місці (наприклад, у транспортному засобі, механізмі тощо), з метою збуту чи розповсюдження.

Перевезення чи інше переміщення означає переміщення зазначених предметів з одного місця їх знаходження (зберігання) в інше в межах України будь-яким способом: транспортним засобом (автомобілем, потягом, літаком тощо), поштою, у вигляді багажу, з використанням послуг посильного, знайомих тощо, з метою збуту чи розповсюдження. Реклама творів, зображень, інших предметів порнографічного характеру – це оплатне або неоплатне ознайомлення невизначеного кола осіб з цими предметами.

Розміщення оголошень про інтимні зустрічі за винагороду та девіантні форми інтимних стосунків не в спеціалізованих засобах масової інформації. Збут – це оплатне або інше (дарування, обмін, оплата боргу) відчудження предметів злочину, які фактично переходять до іншої особи.

Злочин утворюють дії зі збуту хоча б одного предмета злочину. Розповсюдження творів, що пропагують культ насильства і жорстокості, – це демонстрація їх змісту чи фактична (фізична) передача іншій особі (особам) для використання, перегляду, тиражування – як оплатно, так і безоплатно, але без ознак збуту, в результаті чого вони стають доступними іншим особам.

Примушування до участі в створенні предмета злочину має місце, коли винувата особа шляхом фізичного впливу через побої, тортури тощо змушує іншу особу, всупереч її волі, взяти участь у створенні або тиражуванні творів, що мають ознаки порнографії. Об’єктивну сторону цього злочину можуть утворювати будь-які вказані дії. У випадку заподіяння шкоди здоров’ю дії винуватої особи слід кваліфікувати за сукупністю злочинів (ст.300 та відповідними статтями розд. III “Злочини проти життя та здоров’я особи”).

Злочин вважається закінченим з моменту вчинення хоча б однієї із зазначених дій (форм).

5. Суб’єктивна сторона злочину характеризується умисною формою вини, вид умислу – прямий. Особа усвідомлює характер своїх дій, передбачених у диспозиції статті, а також специфіку змісту творів і бажає це вчинити.

У разі розповсюдження, збуту або примушування до участі у створенні предмета злочину може мати місце корисливий мотив. Обов’язковою ознакою суб’єктивної сторони цього злочину є мета розповсюдження чи збуту предметів злочину.

6. Суб’єкт злочину – фізична осудна особа, якій до вчинення злочину виповнилось 16 років, а за примушування неповнолітніх до участі у створенні предмета злочину – особа 18 років.

7. Кваліфікуючими ознаками злочину за ч.2 ст.301 є вчинення будь-яких дій, передбачених ч.1 цієї статті, щодо кіно-, відеопродукції, комп’ютерних програм порнографічного характеру, а також збут неповнолітнім чи розповсюдження серед них творів, зображень, інших предметів порнографічного характеру. Зокрема, використання образів неповнолітніх у будь-якій формі в продукції сексуального чи еротичного характеру і проведенні видовищних заходів сексуального чи еротичного характеру.

Якщо при вчиненні вказаного мали місце розпусні дії щодо особи, яка не досягла шістнадцятирічного віку, вчинене кваліфікується за сукупністю злочинів (ст.301 та ст.156).

У зв’язку з легкістю масового доступу до сприйняття цих предметів, особливо серед молоді, злочин набуває підвищеної суспільної небезпеки. До кіно- або відеопродукції відносяться кінофільми, відеофільми, діафільми порнографічного характеру. До комп’ютерних програм такого змісту відноситься програмне забезпечення для отримання візуального зображення порнографічного характеру.

Кримінальна відповідальність за другою кваліфікуючою ознакою – збут неповнолітнім чи розповсюдження серед них творів, зображень або інших предметів порнографічного характеру – можлива за умови усвідомлення винуватим, що особи, яким збуваються чи серед яких розповсюджуються твори, зображення або інші предмети порнографічного характеру, є неповнолітніми.

8. Особливо кваліфікуючими ознаками злочину (ч.3 ст.301) є вчинення передбачених у ч.1, 2 ст.301 дій повторно або за попередньою змовою групою осіб, а також примушування неповнолітніх до участі у створенні творів, зображень, кіно- та відеопродукції, комп’ютерних програм порнографічного характеру.

Поняття “повторно”, “за попередньою змовою групою осіб”, “примушування неповнолітніх до участі у створенні” предмета злочину розглянуті в коментарі до ст.300.

Примушування неповнолітніх до участі у створенні комп’ютерних програм порнографічного характеру – це умисні дії повнолітньої винуватої особи по насильницькому залученню неповнолітньої особи до створення комп’ютерної програми з використанням спеціалізованих засобів масової інформації – комп’ютерів (електронно-обчислювальних машин), як електронних носіїв, матеріалів, які є предметами цього злочину з метою здійснити дії, передбачені ч.1 ст.301.

9. У разі переміщення предмета цього злочину через митний кордон України, поза митним кордоном або з приховуванням від митного контролю вчинене кваліфікується за сукупністю (ст.301 та ст.201).

Коментар 2:

1. Об’єкт злочину — суспільні відносини, які складаються з приводу протидії поширенню порнографії.

Порнографія — це вульгарно-натуралістична, цинічна, непристойна фіксація статевих актів, самоцільна, спеціальна демонстрація геніталій, антиетичних сцен статевого акту, сексуальних збочень, зарисовок з натури, які не відповідають моральним критеріям, ображають честь і гідність людини, спонукаючи негідні інстинкти.

2. Предметом аналізованого злочину є твори, предмети або інші зображення порнографічного характеру, які у назві ст. 301 скорочено визначені як порнографічні предмети.

Порнографічними предметами є предмети:

а) які становлять матеріальний предмет — річ (книги, фільми, фотопродукція, аудіо-, відеопродукція, у т. ч. реклама, картини, скульптурні зображення тощо);

б) змістом яких є детальне зображення анатомічних чи фізіологічних деталей сексуальних дій чи які містять інформацію порнографічного характеру. Форма зображення цієї сфери життя людей є неприйнятною з погляду суспільної моралі, загальновизнаних правил сором’язливості, прихованості відповідних стосунків від сторонніх осіб;

в) призначені для збудження статевої пристрасті інших осіб, провокування їх статевої агресії. Тому предметом злочину, передбаченого ст. 301, є лише твори, інші предмети, призначені для збуту чи розповсюдження, а не для власного користування;

г) не мають іншого призначення — мистецького, наукового, просвітницького тощо. Тому не можуть визнаватися предметом даного злочину відповідні ілюстрації в медичній чи юридичній літературі тощо;

д) іншими особами (яким вони демонструються чи мають демонструватися) сприймаються саме як порнографічні і збуджують статеву пристрасть.

3. Об’єктивна сторона, суб’єкт, суб’єктивна сторона, кваліфікований та особливо кваліфікований види злочину, передбаченого ст. 301, у цілому збігаються з відповідними ознаками посягання, предметом якого є твори, що пропагують культ насильства і жорстокості (див. коментар до ст. 300).

Кіно- та відеопродукція, комп’ютерні програми порнографічного характеру є різновидом предмета аналізованого злочину, за наявності якого дії з ними оцінюються як кваліфікований вид злочину (ч. 2 ст. 301). Це кіноплівки, відеоплівки, комп’ютерні дискети та цифрові носії інформації, на яких містяться фільми чи їхні окремі фрагменти відповідного змісту і призначення, або ж порнографічні відеоігри.

Коментар 3:

(Стаття 301 у редакції законів України № 1520-VI від 11 червня 2009р. та № 1819-VI від 20 січня 2010 р.)

Ця стаття забороняє ввезення, виготовлення, зберігання, збут і розповсюдження продукції порнографічного характеру, що повністю відповідає основним положенням Закону України «Про захист суспільної моралі» від 20 листопада 2003 р. № 1296-IV- ВР у редакції Закону України № 1520-VI від 11 червня 2009 р., № 1819-VI від 20 січня 2010 р. та статей і і 2 Міжнародної конвенції про запобігання обороту по­рнографічних видань та торгівлі ними, укладеної в Женеві І2 вересня І923 р.

Суспільна небезпечність дій, що утворюють цей злочин, полягає в тому, що вони посягають на основні принципи суспільної моралі у сфері статевих стосунків. Такі дії знаходяться в явній суперечності з існуючими в суспільстві традиціями інтимного спілкування людей. Завдають шкоди їх моральному вихованню, особливо неповно­літніх, шляхом одіозної сексуальної інформації призводять до деформації моральних уявлень і понять про сексуальні відносини між людьми.

Предметом злочину, передбаченого ч. і ст. 301 КК, є різні друковані чи руко­писні твори, малюнки з натури, натуралістичні фото-, фотомонтажні та інші матері­альні предмети, змістом яких є непристойне зображення порнографічного характеру. Предметом злочину, передбаченого ч. 2 ст. 301 КК, є кінофільми, аудіо- й відеопро- дукція, відеозаписи, продукція засобів масової інформації, в тому числі реклама, матеріальні носії комп’ютерних програм, дискети та інші матеріальні носії інформації порнографічного характеру (див. Закон України «Про захист суспільної моралі» від 20 листопада 2003 р. № 1296-ІV-ВР у редакції Закону України № І8І9-VІ від 20 січня 2010р.). Предметом злочину, передбаченого частинами 4 та 5 ст. 301 КК є аналогічна продукція, що містить дитячу порнографію.

На відміну від творів і предметів зображувально-художнього, наукового чи еротич­ного характеру, предмети порнографічного характеру за своїм змістом у цинічній фор­мі відображають статеві органи або натуралістичне чи протиприродне зображення сексуальних відносин. Це предмети, призначені для збудження нездорових чи проти­природних сексуальних потреб інших осіб і тим самим деформації моральних уявлень і нахилів у сфері статевих стосунків. Тому не належать до предметів цього злочину мистецькі твори, у яких відображена краса людського тіла і навіть виявлення природних інтимних почуттів, де відсутні грубий натуралізм і сексуальна вульгарність.

При вирішенні питання про визнання відповідного твору чи зображення пред­метом цього злочину необхідно враховувати названий раніше перелік фільмів, які за висновками експертної комісії Міністерства культури і мистецтв визнані порно­графічними (див. коментар до ст. 300). А в інших випадках, якщо є сумнів у по­рнографічності твору чи предмета, — з урахуванням висновку мистецтвознавчої експертизи.

Об’єктивну сторону цього злочину утворює вчинення будь-якої із зазначених у диспозиції ст. 301 КК дій. Це ввезення в Україну творів, зображень або інших пред­метів порнографічного характеру, їх виготовлення, зберігання, перевезення або інше переміщення з метою збуту чи розповсюдження, або їх збут чи розповсюдження, у тому числі інформаційне, а також примушування до участі в їх створенні. Усі ці дії, за винятком особливостей предмета злочину, не відрізняються від аналогічних дій, що утворюють об’єктивну сторону злочину, передбаченого ст. 300 КК, при характе­ристиці якої був зроблений їх аналіз.

Злочин визнається закінченим із моменту вчинення будь-якої із зазначених у дис­позиції статті дій.

Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. Особа усві­домлює порнографічний зміст твору чи предмета, суспільно небезпечний характер свого діяння і бажає його вчинення. Обов’язковою ознакою суб’єктивної сторони є мета збуту чи розповсюдження зазначених предметів, а збут, розповсюдження та примушування до участі у створенні такого предмета можуть мати корисливу або іншу мету.

Суб’єкт — особа, яка досягла 16-річного віку, а за примушування неповнолітніх до участі у створенні таких предметів — 18-річного віку.

За частиною 2 ст. 301 КК настає відповідальність за дії, визначені в ч. 1 ст. 301 КК, якщо вони вчинені щодо кіно- та відеопродукції, матеріальних носіїв комп’ютерних програм порнографічного характеру, а також за збут неповнолітнім чи розповсюджен­ня серед них творів, зображень або інших предметів такого змісту (див. затверджений Міністерством культури і мистецтв України від І липня І999р. за № 9-32І6/17 пере­лік фільмів, які визнані порнографічними).

За частиною 3 ст. 301 КК настає відповідальність за дії, визначені в частинах 1 і 2 цієї статті за умови, що вони вчинені повторно або за попередньою змовою гру­пою осіб, або з отриманням доходу у великому розмірі.

Повторність буде у разі вчи­нення будь-якої із зазначених у частинах 1 і 2 статті дій хоча б удруге незалежно від того, була чи ні особа засуджена за раніше вчинений такий злочин (див. коментар до ст. 32КК).

Ознака попередньої змови має місце, коли між двома чи більше суб’єктами до початку злочину відбулася змова про спільне його вчинення (див. коментар до ст. 28 КК).

Відповідно до примітки до ст. 301 ознака отримання доходу у великому розмірі буде тоді, коли його сума у двісті і більше разів перевищує н. м. д. г.

Частина 4 ст. 301 КК встановлює відповідальність за дії, передбачені частина­ми 1 або 2 цієї статті, вчинені щодо творів, зображень або інших предметів порногра­фічного характеру, що містять дитячу порнографію, або примушування неповнолітніх до участі у створенні творів, зображень або кіно- та відеопродукції, комп ’ютерних програм порнографічного характеру.

Перша ознака буде у разі, коли зазначені в час­тинах 1 або 2 твори, предмети або інша продукція порнографічного характеру містять натуралістичне, непристойне зображення статевих органів чи сексуальних стосунків за участю дітей, тобто осіб, які не досягли повноліття.

Згідно зі змінами, внесеними Законом України № 1819-УІ від 20 січня 2010 р. у ч. 1 ст. 1 зазначеного Закону Укра­їни «Про захист суспільної моралі», дитяча порнографія — це зображення у будь-який спосіб дитини чи особи, яка виглядає як дитина, задіяної у реальній або змодельова- ній відверто сексуальній поведінці, або будь-яке зображення статевих органів дитини в сексуальних цілях.

Примушування неповнолітніх має місце, коли повнолітня особа скоює дії, спрямовані на те, щоб шляхом фізичного або психічного впливу змусити неповнолітню особу всупереч її волі взяти участь у створенні творів, зображень або інших предметів порнографічного характеру.

Частина 5 ст. 301 КК передбачає відповідальність за дії, зазначені у ч. 4 цієї статті, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або з отриманням доходу у великому розмірі. Ці ознаки відомі (див. коментар до ч. 3 ст. 301 КК). Однак слід враховувати, що повторність матиме місце у разі вчинення двох чи більше діянь, предмети яких містять дитячу порнографію, а змова відбулася теж щодо вчинення діяння, предметом якого є дитяча порнографія.

Коментар 4:

1. Об’єкт злочину – моральні засади суспільства в частині розповсюдження інформації про статеве життя.

2. Предметом аналізованого злочину є твори, предмети або інші зображення порнографічного характеру, які у назві ст. 301 скорочено визначені як порнографічні предмети.

Порнографічними предметами є предмети, які:

а) становлять матеріальний предмет – річ (книги, фільми, фотопродукція, картини, скульптурні зображення тощо);

б) у грубо натуралістичній, вульгарній формі зображають статеве життя людей – статеві органи, сексуальні відносини. Форма зображення цієї сфери життя людей є неприйнятною з погляду суспільної моралі, загальновизнаних правил сором’язливості, прихованості відповідних стосунків від сторонніх осіб;

в) призначені для збудження статевої пристрасті інших осіб, провокування їх статевої агресії. Тому предметом злочину, передбаченого ст. 301, є лише твори, інші предмети, призначені для збуту чи розповсюдження, а не для власного користування;

г) не мають іншого призначення – мистецького, наукового, просвітницького тощо. Тому не можуть визнаватися предметом даного злочину відповідні ілюстрації в медичній чи юридичній літературі тощо;

д) іншими особами (яким вони демонструються чи мають демонструватися) сприймаються саме як порнографічні і збуджують статеву пристрасть.

З. Об’єктивна сторона, суб’єкт, суб’єктивна сторона, кваліфікований та особливо кваліфікований види злочину, передбаченого ст. 301, у цілому збігаються з відповідними ознаками посягання. предметом якого е твори, що пропагують культ насильства і жорстокості.

Кіно та відеопродукція, комп’ютерні програми порнографічного характеру е різновидом предмета аналізованого злочину, за наявності якого дії з ними оцінюються як кваліфікований вид злочину (ч. 2 ст. 301). Це кіноплівки, відеоплівки, комп’ютерні дискети та цифрові носії інформації, на яких містяться фільми чи їхні окремі фрагменти відповідного змісту і призначення, або ж порнографічні відеоігри.